А до мене вночі приходив вітер. Він ніжно обіймав за плечі й легко підіймав, як хмаринку, до небес чи опускав, як пір’їнку, на землю. Коли я піднімалася високо, з’являлося відчуття, що виросли крила!

Подорожуючи з вітром, я пізнавала світ, знайомилася з птахами, з гірськими масивами. З висоти польоту побачила цікаві краєвиди, мальовничі місця нашої країни. Це було дійсно як у казці. Ці подорожі з вітром дали мені змогу побачити світ по-іншому. Усе те, чого раніше зовсім не помічала: гармонію степів та лісів, неймовірні масштаби, багатства природи.

Прокинувшись зранку, я розповіла сон батькам. Відповідь була такою: Поки літаєш – ти ростеш!”

Поділитися з друзями