Привіт!

Мене звати Олександра, маю 13 років. Мені завжди говорять, що я дуже дружелюбна людина, бо маю золоту душу. Але, на жаль, часто трапляються люди, в яких хвальби повні торби, а насправді вони порожні, і саме через таких зникає бажання знайомитися з іншими. Проте я вчасно беру все у свої руки й намагаюся забувати такі неприємні ситуації.

Ще з малого віку батьки мені закарбували в пам’яті гасло: «Добре роби – добре й буде». І тепер завжди намагаюся дотримуватися його в повсякденному житті. Що б я не робила, яку б роботу не виконувала, знаю, що не потрібно умивати руки, бо багатьом може здатися, що в мене заяча душа. Усе треба робити з душею та нести за неї відповідальність. Лише з таким ставленням до будь-якої справи завжди буду на коні.

Не останню роль у становленні моєї особистості відіграло твердження: «Не живи чужим розумом». Завжди людина повинна мати власну думку, а не просто слухати інших. Потрібно постійно навчатися, щоб грамотно та правильно вміти її донести до інших.

Але поряд з вищеописаними чинниками, на мою думку, є ще багато факторів, над якими маю працювати, щоб стати дійсно свідомою особистістю.

Поділитися з друзями