Одного разу в ліцей прийшов новий учитель історії, почав вести уроки в шостих класах. Коли він перший раз зайшов у клас, деякі діти його навіть не помітили. Чи зробили такий вигляд…

– Добрий день, діти! Я ваш новий вчитель історії, сподіваюся, що ми з вами будемо дуже гарно працювати.

Знову ж діти, але, звісно не всі, не звернули на це уваги. Та вчитель почав вести урок. Тим учням, які уважно слухали, відповідали на питання, він з радістю допомагав та розказував нову інформацію. Іншим, що заповзято обговорювали якісь свої теми, намагався не заважати.

Минув місяць, настав час контрольної роботи. Хтось написав її легко, а хтось… важко. Наступного дня всі побачили свої результати, тож деякі був ними дуже незадоволені. Вони підходили до вчителя: «Ми хотіли все вчити, але в нас не виходило», «Це Ви нам не допомагали!», «Чому Ви нас не навчили», «Ви не звертали на нас уваги!». Учитель промовив: «Розповідь для всіх була однаковою. Адже в класі я розповідав усім і кожному. Тільки… чи всі чули…».

На наступній перерві дівчинка підійшла до викладача й поцікавилася:

–  Учителю, але ж дійсно: Ви дуже гарно нас навчали, розповідали додаткову  цікаву інформацію, але на них уваги не звертали.

– Я не можу навчити того, хто не вміє й не хоче слухати, – відповів вчитель. – Вони не хотіли цього робити, змусити я їх не міг. А тим, хто бажав, я з радістю допомагав та викладав новий матеріал. Хай це буде для всіх наукою.

Поділитися з друзями