Як ви гадаєте: де живуть натхнення, тиша?

У цьому місці на лавочках сидить любов й розмовляє з усмішкою, обговорюючи цікавий сонячний день. Розкинувши свої коси, лине радість із морозивом у руках. Береза шепочеться з ялиною про свої дівочі справи. Ви, напевно, здогадалися, про яке місце я розповідаю. Це Березовий парк.

Кожен полтавець має затишний закуток у цьому тихому гаю, навіть подумати дивно, що кожного серпня колись тут вирував Іллінський ярмарок. Ринок, який був заповнений розмовами, перегуками, перетворився на спокійний незвичайний сквер. А саме: усередині трьох солярних кіл прокладено доріжки на всі сторони світу. А ще коло будинків, що «захищають» цей парк. Незвичайне покриття доріжок надає неповторності та специфічної родзинки.

Посередині скверу стоїть блискучий бронзовий бюст О. Пушкіна, який ніби красується перед перехожими. Добре, що гай реконструювали: з’явилися ліхтарі, лавки, огорожі в стилі пушкінської епохи – і парк набув завершеного вигляду.

Це дивовижне місце знаходиться на перетині вулиць Пушкіна та Міщенка. Навесні розквітають чудові квіти. Нерідко можеш побачити вертляву білочку чи ледачого кота, що гріється на сонечку. Узимку люди відвідають сквер і для того, щоб погодувати птахів.

Це справжній рай для окремої когорти художників і гарна можливість змалювати витончену природу. Ця частинка міста Полтави подобається не тільки митцям, а й усім полтавцям.

Гадаю, це місце справді поціловане сонцем, жовтенькі веснянки-калюжниці ніби застеляють обличчя зеленоокої дівчини, яка кожного дня чекає нових друзів. І мене!

Поділитися з друзями