Інколи, переглядаючи кінофільми, ми спостерігаємо сюжет, де головні герої потрапляють на безлюдний острів. Мабуть, кожен уявляв  себе на їхньому місці. І я не виняток. Уявіть!

Ось я на безлюдному острові… Який жах! Одразу подумала, що все це безглуздя та маячня. Але з часом довелося прийняти ситуацію. Звісно, мені дуже тривожно, усі думки та емоції просто злилися в одне ціле! Та все ж таки, обдумавши деталі, я почала відкривати власні скарбнички з планом дій.

Стрес, хвилювання, відчай супроводили мене завжди. Але, отямившись, найперше подумала про їжу, бо шлунок просить свого. У будь-якому випадку на острові можуть бути певні екзотичні фрукти: кокоси, банани, ягоди. Щоб добути, наприклад, кокос, треба потрясти пальму. Думаю, мені це під силу. Така ж методика й із бананами. А ягоди треба добряче пошукати. Спрага також нагадає про себе. Оскільки зазвичай  порожні острови оточує океан, то про прісну воду треба також подбати. Тут як ніде знадобляться уроки фізики щодо випарювання солі з води. А другий варіант – пошукати на острові джерела. Сподіваюся, що впораюся!

Страшно, сумно, поступово стає холодно. Тому, коли  втамувала голод, поміркую про ночівлю. Людей, звісно, немає, але тварини, мабуть, таки тут живуть. Тож змайструвала б хатинку з гілок та листя. Що ж, треба щось придумати з багаттям! Один зі способів – це тертя дерева об дерево. Вогонь допоможе захиститися не тільки від холоду, але й від диких звірів, які живуть на острові. Усе це вже нагадує сюжет якого-небудь пригодницького серіалу, що перехоплює подих. 

Третій день, мабуть, більш спокійний, бо я змирилася з почуттям моторошності, яке нещодавно охоплювало душу. Що ж робила далі? Сіла на узбережжі й насолоджувалася краєвидами. Яка ж краса і мальовничість  навкруги! Гра  вогнів заходу сонця й освіжаючий світанок назавжди залишилися б у моїх думках…

Але як добре, що все це лиш уява!

Поділитися з друзями