Автор: Надія Гудзенко

Коли мова йде про почуття, мені завжди хочеться порівняти їх із космосом. 

Мої почуття – безмежний космос. Від радості, що розфарбовує життя у всі кольори веселки, до невгамовного суму, що повертає все назад. Від невинності – до підступності. Від палкого кохання – до гіркої ненависті. Якесь почуття дарує мені енергію, але щось все ж таки засмоктує, як чорна діра. Та навіть там продовжується життя – по-іншому.

Планети – це чисті емоції; супутники – доповнення до планети; метеорити – події, що змінюють відчуття; зірки – незалежні від нас події, за якими ми можемо лише споглядати, іноді вони помирають, але народжуються нові.

Мої почуття – необізнана прірва, як космос…

Поділитися з друзями