Ще вчора листя на деревах зеленіло, а сьогодні вже виблискує яскравими, гарячими кольорами. Це чарівна осінь завітала в наше місто. Тихо, наче крадькома, вона поступово змінює природу.

Уранці вулицю огортає легкий туман, а грайливий вітер мчить у прохолодному повітрі. Тиша навкруги… Тільки легкий шурхіт листя сповідає про минуле. За вікном дощ, гроза. Дивлюся на все це, але душу огортає спокій. То осінь змушує задуматися над цінностями миті, яку часто не помічаєш у щоденній метушні. Вона допомагає згадати, як було колись.

Коли гроза закінчується, а хмари відкривають штори неба, душа завмирає. Сонце, що спускається за обрій, замалювало овид червоним та рожевим…

Хочеться запам’ятати ці миті, бо незабаром зима, і ці миті зостануться лиш спогадом. Чарівна осінь ніби підкреслює цінність кожної миті. Хто, як не вона, покаже, що навіть після шаленої грози світ огорнуть краса та спокій.

Поділитися з друзями