Ми ставимо мету й завзято йдемо до неї. Долаємо перешкоди, минаючи неприємні моменти. Та життя – це й шлях повз і через ті ж моменти. Чи достатньо звертаємо уваги на дрібниці довкола? Чи відчуваємо ту мить, яка всотується в наші легені, насичує організм киснем? Чи можемо насолодитися моментом, доки він ще не став спогадом?

Ця банально відома цитата колись змусила мене поглянути на своє життя збоку. Гуляючи чудовим парком, мружу очі від світла й дихаю ароматом зелені, а холодної зими не сумую, згадуючи, як же гарно й тепло було. Сидячи в колі друзів, іноді випадаю з розмови, щоб насолодитися атмосферою, не слідкувати за ниткою розмови, а просто милуватися рідними усмішками. 

Люблю звертати увагу на такі дрібниці, це дозволяє насолоджуватися. Завжди порівнюю ці моменти з диханням, адже, як і подих, вони є рушієм мого життя, бо сповнюють його сенсом і силою. Моменту!

Поділитися з друзями