Кожен із нас намагається досягти власних вершин. Ми, люди, завжди кудись поспішаємо, намагаючись устигнути вхопити кожну секунду, кожну мить. Проте не завжди вистачає сили волі, мотивації чи ще якихось речей для того, щоб рухатися далі й знаходити свій рай, відкривати для себе Всесвіт. 

Деколи буває важче, ніж зазвичай. Тоді серце так швидко б’ється, а сльози самі по собі залишають солоні доріжки на щоках. Може з’явитися навіть відчуття, що ти зовсім один, що тебе не розуміють і ніколи не приймуть. Однак із цієї пітьми злих думок та неспокою можуть показати дорогу до світла слова. Слова, що, неначе теплий, тендітний, тихий океан, огортають тебе, зігріваючи та охороняючи від утрати себе. 

Якщо ти можеш відкрити серце, достатньо одного теплого слова близької людини, щоб запанував спокій у душі. Звичайне “ти зможеш”, сміливе “не здавайся” або таке ніжне “я тебе люблю”. Ці слова – як заспокійливі пігулки, як справжній орієнтир. І, водночас, поштовх, щоб нарешті зробити крок і не здаватися.

Поділитися з друзями