Тихого осіннього вечора місіс Емілі відпочивала в кріслі з чашкою щойно звареної кави. Вона не очікувала гостей, ніщо не могло її потривожити. Але враз до будинку постукала стомлена та стурбована жінка. Дівчина підійшла до дверей, тихенько відчинила й одразу запросила гостю до будинку.
То була Трейсі, вона жила в сусідньому місті Ланком. Жінка зручно вмостилася в крісло й почала розповідати про події, які трапилися з нею. Уважно слухаючи, Емілі ретельно записувала все до свого щоденника. У неї було чимало цікавих, а іноді навіть вражаючих історій, що відбувалися зі звичайнісінькими людьми, які потребували допомоги та поради.
Трейсі розповіла, що мала дуже гарну кішку, яку їй подарувала подруга дитинства. Жінка дуже любила цю тваринку. Але одного разу Муся зникла. Не знаючи, де її шукати, Трейсі звернулася по допомогу до Емілі й була впевнена, що знайома їй допоможе.
Розпитавши подробиці в жінки, Емілі почала міркувати. Прокинувшись о сьомій годині, жінка попрямувала до сусідки. Вони товаришували вже багато років поспіль, тож вирішували всі проблеми разом. Подруга снідала, сумуючи й згадуючи улюблене звірятко. За сніданком Емілі знову розповіла про Трейсі та її тваринку.
Наступного дня жінки вирішили провести розслідування. Вони поїхали в місто Ланком і знайшли купу доказів, які, напевно, зможуть допомогти в пошуках кішки. По-перше, це мисочка, наповнена молоком, яка стояла в кімнаті господині. У ній було дуже мало рідини, а отже, кішка Муся могла знаходитися десь поруч. Але її улюбленої іграшки не знайшлося. Потім господарка кішки згадала, як місяць тому гуляла вулицями міста. Маленькій дівчинці дуже сподобалася кішечка, і вона теж захотіла мати таку тваринку. Але мама не любила тварин, тому відразу відмовила донечці. Щоб переконатися, що кішечка не там, жінки поїхали до тієї сім’ї, щоб хоча б мати змогу розпитати, чи не бачили вони Мусю. На жаль, ні. І що ж тепер робити? Який вихід у цій ситуації? Залишалося лише чекати…
Минуло декілька днів. У кімнаті господині, поруч із мисочкою молока, з’явилися дивні краплі, напевно, молочні. Слід вів до великої старої шафи в стилі бароко. У ній Трейсі зберігала непотріб. Жінка завжди зачиняла шафу на ключ. Але цього разу, несподівано для всіх, дверцята виявилися відчиненими… Коли підійшли до шафи, їм було трохи моторошно заглянути в щілину. Але найхоробрішою виявилася Емілі. Вона тихенько відчинила дверцята й побачила там оченята, які світилися в темряві, наче ясні зорі. Звісно, то була кішечка. «Неймовірно, Муся знайдена!» – радісно викрикнула Габріель – сусідка Емілі. Не стримуючи свого щастя, Трейсі подякувала подругам та міцно обняла їх. Вона пообіцяла, що більше ніколи не залишить Мусю на самоті.
Із того часу минуло декілька місяців, але Емілі дуже бентежило, чому ж кішка Муся сховалася в шафі. Виявилося, що в ній, крім непотрібних речей, Трейсі зберігала корм для пухнастої улюбленці. А іграшка зникла, коли пані прибирала в кімнаті: вона ненавмисно поклала іграшку до кошика, який зберігався у великій шафі. Тож, можливо, Муся сумувала за улюбленою іграшкою й шукала її всюди.
Ця пригода об’єднала подруг: вони продовжували товаришувати та завжди допомагати одна одній у різних життєвих ситуаціях.

Поділитися з друзями