Дівчина волошка
Глибоко блакитні очі – відображення її душі,
Пастельно рожеві піони – то ніжні губи її,
Тендітні жовті тюльпани – розсипчасте, золотаве волосся.
Ароматна кавова смужка тягнеться за нею із дому.
Здасться завжди красива, навіть якщо з просоння.
Хотіла б по світі літати вільно, і без перешкод. Перестати в мріях блукати і шукати чарівних квіток.
Та все ж таки є одна квітка, що розум затьмарила їй…
Безкрайньо гарна волошка з блакитним волоссям своїм.
Вона і красива й духмяна, лікує рани душі,
Побачиш її у полі помилуйся, але не зірви.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.