До чухраїнця треба дорости
Якщо ви маєте деякі питання щодо назви твору, то переведіть погляд трохи нижче. Чухраїнець не є національністю або ж етнічною характеристикою. Аж ніяк. Це стан душі кожного з нас і всіх, хто живе на цій планеті. Хтось може вважати себе чухраїнцем, деякі відхрещуються від цього «рангу», а деякі навіть не знають, хто вони такі.
П’ять ознак, характеристик або «заповідей»: «якби ж знаття», «забув», «спізнивсь», «якось то воно буде», «я так і знав» – описують багатьох із нас. Але справжній чухраїнець не знає, хто він, має лише мету, мову та культуру. Усе інше вже якось буде. Якщо забув, де народився, – не важливо, головне, якщо вже тут, то не спізнився. Поїхав шукати рідний край – знайшов: «я так і знав». Знову забув, де народився: «якби ж знаття».
Не кожен так зможе, саме тому до чухраїнця ще треба дорости, бо незнання – то не біда, то стиль життя.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.