Ранок кривавий встає над моєю країною,
На бій виходимо: лик і лати хрестом осяяні.
Ми до битви готові, воля й рідні за спиною,
Землю-Матінку боронити з душею простреленою.

Запах землі та пороху, байдуже світло сонячне…
Війна – павутина вбиваюча – долі калічить горем.
Ніч з самотньою зіркою і земля, просякнута кров’ю,
Сльозами, молитвою тихою і материнським болем.
Черговий ковток повітря, сили докупи збираємо,
І буде цей бій важливим на полі жовто-блакитному.
Тримаємося лише суті, нікчемне все відкидаємо,
Обпалені полум’ям квіти – подих дому вдихаємо!

Багряним бинтом від крові наша душа перев’язана.
Втрати були великі, але ворога не личить боятися.
Ні кроку назад. Верх беремо лише Духа Силою,
Борітеся! Перемагають горді, а не жалісливі!

Нас писати не поспішайте у слабаки й каліки,
Долаючи рабство й неволю, рвали чимало кайданів.
Ми багато страждали від глуму, навали й свавілля,
Але настала доба – Доба Безсмертних Героїв!!!

 

Серпень 2024

Поділитися з друзями