Одного разу я поспішав на тренування в басейн. У кущах на дорозі побачив маленьке руде кошеня. Воно було розгублене, налякане, жалібно нявкало. Повз нього байдуже проходили люди, проїжджали автомобілі. Я вагався: боявся отримати зауваження від тренера… Але й кошеняти було шкода. 

Усе-таки взяв тваринку  й відніс сусідці. На щастя, вона дуже зраділа новому другу, а я повільно побрів додому. Ніхто мене не сварив за затримку, бо вдома було не до цього: зникло моє цуценя. Я дуже засмутився,  мало не плакав з горя… 

Раптом увечері нам зателефонували з невідомого номера: знайшли Чебу! За годину цуценя було вдома! 

Я ще раз переконався, що добро завжди повертається.

Поділитися з друзями