Домовичок – маленький добрячок –
Живе у нас в оселі.
Одного разу у рюкзак заліз
І вирушив зі мною до ліцею.
Цілий день мій домовик
Під партою науку гриз.
Додому я зібрався йти –
Домовичка не зміг знайти.
Шукали ми, де ж чарівник:
В спортзалі і в буфеті,
В медпункті й у бібліотеці.
Мій домовик безслідно зник…
І з того часу в нашому ліцеї
Пішло життя все шкереберть.
Хтось виламав у класі двері,
Компот в їдальні випив вщерть,
Розкидав речі, як дитя шкідливе,
І клеєм дошку намастив,
Зірвав на алгебрі контрольну,
Плакати все перемістив.
На інформатиці всі роботи, мов зомбі,
Блукали з класу в клас, лякаючи дітей.
А на відкритому уроці з біології
Хтось з клітки випустив піддослідних мишей.
Хто ж галабурдить в нашому ліцеї?
Зчиняє безлад, хаос, метушню?
Дівчата й хлопці мовлять як один:
В усьому винен халамидник домовий…
Ой не водіть за носа, друзі,
На старичка не варто нарікати.
Уміли ви бешкетувати –
Зумійте сміло й відповідь тримати.

Поділитися з друзями