Дитячі мрії, щирі і щасливі,
Зруйновані були в лютневий день,
Коли ворожі, темні сили
Почали нищити людей.
Так боляче, що серце розірветься,
За що ви позбавляєте життя?!
Хто дав вам право забирати
У сина – матір, в матері – дитя!
О скільки їх, маленьких Янголяток,
Вже не відчує мамине тепло,
І не обіймуть тата рученята:
Життя спинилося давно…
Дзвіниці Божих храмів б’ють на сполох:
Спиніть нарешті цей смертельний бій!
За Україну помолись, народе,
Про Перемогу і жаданий мир!
Я мрію, щоб закінчилась війна,
Щоб снились дітям кольорові сни,
Чарівною була щоб кожна мить життя
І рідні люди – разом назавжди!
Дитячі мрії щирі і щасливі…

Учитель Оксана Науменко

Поділитися з друзями