Капелюшок весни кольоровий
Я на себе приміряти хочу.
А чи личить мені таке вбрання?
Чи підкреслить він вроду дівочу?

Ви погляньте лише, які барви
Закружляли в невпинному танці!
Ось небесна блакить у полудні,
Ось сріблястість роси рано-вранці.

Соковито-зелений – травичка,
І листочки, й малесенька жабка,
Жовтий – сонце й тендітно-пухнаста,
молоденька ще зовсім, кульбабка.

Ось рожевий – він в ніжнім світанку,
В цвіті яблунь, в рум’янці дівочім.
Темно-синій, пурпурний, багряний –
Кольори солов’їної ночі.

Чорний колір… Це матері сльози,
Що не діждеться сина додому.
Сумно-сірий – обличчя солдата:
В ньому сила, супротив і втома.

Ось червоний… Скривавлена мрія…
Та крізь ці кольори порожнечі
Проступають і віра, й надія,
Білизна кришталево-лелеча.

Ось бузковий! Це колір кохання?
Колір юності, ніжності, щастя!
Так, не знаю я іншого вбрання,
Де зібрати так барви всі вдасться!

Капелюшок весни
Мені так до лиця!
Кольори – лиш в очах,
А весна – у серцях!

Поділитися з друзями