Григорій Савович Сковорода – наш земляк, один із видатних українських мислителів та людина, яка сприймала дійсність не стільки розумом, скільки емоціями, почуттями, душею. Про цю багатогранну постать можна говорити годинами – усе одно не осягнеш.

Хоча жив Григорій Сковорода у XVIII столітті, але його «слід» залишився назавжди. Ірина Фаріон впевнена: «Він був чоловіком, який зумів у час суцільної прірви втримати духовні опори нації, зокрема – самоусвідомлення». Григорій Савович не жив за принципами сучасників – його думки, роздуми, дії були вище земних.

Просвітитель обрав стезю мандрівного філософа й протягом 25 років побував у багатьох містах і селах України, Європи, проповідуючи свої ідеї і світогляд. Через пісні, байки, кантати й псалми він викладав свої погляди, таврував соціальне зло, прославляв природу й волелюбність людини. А принципи життя брав із Біблії, безперечно, найулюбленішої книги письменника. Підтвердженням цьому слугує його афоризм: «Що компас у кораблі, то Бог у людини».

Сковорода є й у нашому житті – банкнота номіналом в 500 гривень, а прикрашає її портрет поета. Поруч із філософом знаходиться фонтан. Навколо водограю написані слова, які належить Григорію Савовичу: «Нерівна всім рівність. Ллються з різних трубок різні струмені в різні посудини». Неспроста обраний саме цей архітектурний витвір. Фонтан уособлює Бога, а посудини – людей, які всі дуже різні, але однаково наповнюються. У кожного з нас – однакові можливості, які, на жаль, усі використовують по-різному.

У сучасному світі важливо не тільки твоє мислення, а ще й почуття – те, що відрізняє людину від робота. Про кордоцентризм Сковороди можна говорити багато, а приклад філософа завжди вартий уваги. Пам’ятаймо, шануймо, учімося! 

Поділитися з друзями