Я дивлюсь вдалину,
А там небо нічне.
І здається мені,
Що воно золоте.
Приглушене світло
Ліхтарі віддають,
Хмари блукають,
Немов в космос пливуть.
Вони ваблять мене
З ними летіти,
Але я намагаюсь
Цього не хотіти.
Піддалася я все ж таки
Своїй свідомості –
І раптом опинилася
У чудовому космосі.
Поглинув мене
У свою атмосферу,
Дивлячись в душу,
Думки та проблеми.
Розплющивши очі,
Я здивувалась,
Бо зірки яскраво
Мені усміхались.
Юпітер красою боків хизувався,
Сатурн вдалечінь кудись задивлявся.
Комети, планети –
Незвичні сюжети…

Поділитися з друзями