Вона – квітка, яскравіша за темний і сумний бетон, а буремні часи ніколи не завдавали шкоди милому личку. 

Я – квітка. Часом моє обличчя тьмяне від втоми, але душа так само сяє, як і сонце в липневі дні. 

Та квітка щодня прокидається за графіком, а я часом можу проспати, та зроблю все, аби встигнути. Ми обидві любимо музику: у неї плейлист із жвавих мотивів, випадково знайдених на теренах інтернету, я ж обираю кожну пісню самостійно, знаю переклад і думаю про глибинний сенс. Іноді можу занадто зосередитися на одній пісні й слухати її разів 20. Вона любить безмежне розмаїття, напевно, навіть не пам’ятає жодної назви. Їй подобається розповідати чудернацькі історії, я люблю слухати, а потім гучно сміятися й обов’язково додавати жарти. Та квітка любить веселі компанії й гучні вечірки, я б обрала тишу, наприклад, приємний вечір кіно або пікнік на свіжому повітрі. 

Ми різні, але дві чудові квіточки. Як і ви всі також!

Поділитися з друзями