Опера завжди видавалася мені чимось великим та грандіозним щодо постановки. На днях випав шанс переконатися в цьому.

Звичайно, люди, котрі цікавляться музикою, чули про видатного композитора Джакомо Пуччіні з його найпопулярнішою композицією „Богема“ на лібрето Луїджі Ілліка. Натхнення він черпав з твору Анрі Мюрже „Сцени з життя богеми“. Книгу я ще не читала, проте враження від самої опери неймовірно позитивні.

Буду відвертою, я щаслива, що можливість познайомитися з оперою як видом мистецтва, відкрити для себе новий світ припала саме на оперу „Богема“ у Вроцлавській опері. Ця композиція легка для сприйняття, незважаючи на трагічний кінець, а співаки впоралися зі своєю роботою на відмінно. Протягом всієї вистави, я дивувалася їхнім голосам, витривалості та майстерності: співати іноземною мовою, грати та тримати в голові текст одночасно.

Віддати належне потрібно й автору цього твору: як він зміг створити персонажів, надати їм різні характери, якщо й захоплення вони мали майже однакові. Головні героїні також були кардинально різні, та, попри це,  наприкінці вони стали, як на мою глядацьку думку, майже подругами, коли Мюзетта намагалася обміняти свої коштовні сережки на ліки для смертельно хворої Мімі.

Звісно, тут відзначилися не тільки співаки, але й музиканти оркестру: від ударних до струнних. Вони майстерно виконували як веселі мелодії, так і сумні. Найбільше мені імпонував емоційний, харизматичний диригент, чиї руки та ноги при кожному важливому моменті опери самі просилися в танок!

Ще хотіла б розповісти про будівлю оперного театру. Її двері – неначе портал у минуле століття. Люди пригадують вишукані манери, одягають смокінги та вечірні сукні. Це визначна подія для кожного гостя, враховуючи те, що придбати квиток дається нелегко: це потрібно робити за кілька місяців до вистави. Але воно того варте. Опера побудована в стилі класицизму, а всередині інтер’єр засліплює очі: золотисте оздоблення, мармурова підлога, велична кришталева люстра.

На мою думку, опера – це те, що кожен має відвідати хоча б раз у своєму житті. Подорожувати в часі, послухати музику, відчути хвилювання, сум, щастя чи радість героїв. Поринути в мистецтво й залишити в собі тонкий аромат його…

Поділитися з друзями