Колись давно жив на світі один хлопчик. Він був зовсім не привітним та байдужим. Прозвали його за це Колючкою.

Одного разу, коли Колючка сидів наодинці у своїй самотній хатинці, до нього постукала у двері старенька бабуся. Вона була знесилена та попросила напитися води. Бездушний хлопчик відмовив. Бабуся виявилася чаклункою. Вона й обернула хлопця на кактус. Такий же колючий, а всередині – тільки вода.

Минали дні й роки. Ніхто не звертав уваги на похмурий кактус. Усім хотілося мати гарну квітучу рослину.

Одного дня маленькій дівчинці стало шкода кактуса. Вона відчула його сум та самотність. Принесла додому. Поставила на найкраще підвіконня, на найгарнішу серветку. Кожного дня віталася з ним та доглядала.

Зранку у свій день народження дівчинка підійшла до підвіконня й побачила диво! Кактус розцвів! Це була небаченої краси квітка.

Тож тепер кактус раз на рік радує своїх дбайливих господарів дивовижною квіткою. І зовсім не колючою!

Поділитися з друзями