Легенда про соняшник

Колись давно жив-був хлопець, який дуже любив Сонце. Щодня зранку він виходив на вулицю й дивився на Зірку. Хлопець хотів би нескінченно дивитись на неї, але не міг.

Юнаку було цікаво: як Сонце з’явилося,  що в нього всередині, чи є схожі на Сонце зірки? Він розказував про зірку селянам, казав, що вона дивовижна зірка й не треба заплющувати очі, дивлячись на неї. Хлопець висловлював теорії, розпитував місцевих, але ніхто не знав відповіді. А юнаку навіть придумали прізвисько – Соняшник.

Одного разу хлопчина йшов дорогою й побачив якесь чорне насіння. Він подивився на Сонце – і йому здалося, що воно посміхається й каже:

– Посади  це насіння – і з нього виросте красива квітка, підкажи їй, щоби вона завжди дивилася на мене, бо я подарую їй красу, силу, витривалість.

– А як мені вирощувати такі квіти? – запитав хлопець, але Сонце не відповіло.

Так і зробив юнак: посадив насіння, поливав і доглядав квітку. Коли вона виросла, то запитала в хлопця:

– Ти хто?

– Я той, хто тебе виростив.

– А як тебе звати?

– Хммм… називай мене Соняшником. А тобі треба все життя дивитися на Сонце.

– Навіщо?

– Бо воно дасть тобі красу, силу  й витривалість.

Квітка спочатку вагалася, але спробувала, і їй дуже сподобалося прикрашати світ.

– Вау, це так класно. Я  із задоволенням усе життя дивитимуся на Сонце!

– А тобі очі не сліпить? – запитав хлопець.

– Ні, ніскілечки.

Хлопець посміхнувся й пішов додому. Через деякий час у квітки з’явилися насіння, яке було таким же, яке давало Сонце. Тож він, недовго думаючи, посадив всі насінини. А коли ті виросли, наказав, щоб вони все життя дивилися на Сонце. І пообіцяв:

– Любі квітки, поки що я вас поливатиму, доглядатиму та вирощуватиму, але коли мене не стане, скажіть людям, щоб ваше насіння саджали по всьому світу та щоб підказували квіткам завжди дивитися на Сонце.

Коли хлопець помер, рослинки так і зробили, але люди поцікавилися:

– А як вас звати, квіточки?

– Не знаємо…

– Сумно… А як звали того, хто вас посадив?

– Соняшник!

Саме так з’явилася назва рослини – Соняшник. Люди почали саджати їх, використовувати в побуті та смажити насіння. Ходять легенди, що дух Соняшника спостерігає, як саджають люди квіти й допомагає в біді.