З далекого краю лелеки летіли,
У моря і неба дороги просили.
Та море бурхливе лиш хвилі котило,
А грізнеє небо життя захотіло.

Як хвилі зімкнулись у вітра розгулі,
«Я тут залишаюсь, – лелеки почули. –
Летіть же ви, друзі, до рідного дому,
Уклін передайте ви дубу старому».

У ясний світанок летіли лелеки,
Вже море лишилось позаду, далеко.
У тихому смутку до рідного дуба
Уклін передати і пісню про друга.

Поділитися з друзями