Ловець снів

А ви бачите сни? Так, так… саме ці, у яких летите на крилах уяви, кружляючи в променях веселки, наче птах. Або ті, у яких щосили намагаєтеся побігти, поворухнутися, або ж хоча б закричати, але не виходить, бо з усіх кутів полюють найтемніші кошмари. Звісно, ви можете вважати, що уві сні відбувається перерозподіл інформації, яку потім мозок посилає нам хвилями, і бла-бла-бла! Ще купу розумної маячні. Понаписують таке, що жодного слова не розбереш… А воно ще й неправдиве! Ви не подумайте, що я критикую чужі старання просто так. Ні, знаю, що насправді ховається за снами. Звичайно, можу розповісти про все, але нехай це буде наш секрет. Що ж, запрошую до моєї історії.

Десь далеко-далеко, високо за хмарами, сховано за горами, там, де день міняється з ніччю, а вітри кружляють у вальсі, лежить чужий світ, що жодна людська душа не бачила, не бачить і не побачить. Світ снів. Ви думаєте, що там сни живуть? Ой, насмішили! Звісно, ні, тоді б усе було занадто просто. А назву “Світ снів” я сама придумала, ну, бо нема в цього місця назви, отаке воно загадкове.

А ось як усе насправді. Почну з таких істот, як шайники. Певної форми вони не мають. По суті, це купа кольорових блискіток, що літають, але здатні перетворюватися на що завгодно: на котика, собачку, зірку. Людське тіло вони теж можуть мати, але не особливо люблять цю форму, вважають її занадто нудною та недосконалою. Якщо коротко: коли народжується нова людина, з нею з’являється і шайник. Він зростає разом з вами, бачить кожний момент вашого життя. Головна його місія – створювати сни, він, наче режисер, пише сценарії, шукає декорації та підбирає акторський склад. Але не варто забувати, що шайники такі ж, як і ми, у них теж буває поганий настрій чи проблеми. Тому маємо не завжди цікаві сновидіння. А інколи шайники взагалі не приходять на роботу, тоді в нас немає снів або й гірше…

Тепер поговоримо про два інші види істот, так звані добрі та злі “сни”, або ж кошмари. Це і є наш “акторський склад”. Добрі сни – це те, що приносить позитивні емоції: тваринки, пташки, що завгодно. Їхня головна місія – зробити вас щасливими. Роблять вони все це просто так! Ось такі добрі натури: ти їх хлібом не годуй, а дай настрій комусь підняти. А от з кошмарами все навпаки. Вони – це те, що викликає страх і негатив. Це можуть буди павуки, змії, двійка з математики – будь-що. Як ви зрозуміли, принцип майже однаковий, але є одна суттєва відміннійсть: кошмари харчуються негативом та стають сильнішими та страшнішими. Часто запам’ятовують, від кого його надходить найбільше, і повертають щоразу. Тому фразу “якщо думаєш негативно, то все так і станеться” можна вважати правдою.

Як всі ці істоти пов’язані? Коли засинаєте, до вас прилітає шайник, одразу за ним істоти, котрі хочуть потрапити у ваш сон. Шайник має завдання створити для вас гарний сон, тому кошмарів не пускає. Коли всі “актори” зібралися, починається вистава. Шайник слідкує, щоб усе виглядало гарно, але інколи вони бувають не дуже відповідальні, тому все летить шкереберть. Та бувають дні, коли він не дуже ретельно виконує свою роботу або взагалі не приходить, тоді наші сни потрапляють до кошмарів…

Що ж, наче про все розповіла. Як я про це дізналася? Слухайте. Мені завжди снилися дивні та кольорові сни. Кожний ранок я прокидалася з неймовірною історією. Так і кортіло поділитися снами з друзями. Але в один момент сни стали гіршими, буденними та нецікавими, а згодом взагалі зникли. Краще б було так, бо потім почали снитися кошмари. З’явився страх ночі, страх того, що скоро знову побачу їх. І так кожну ніч… Певним чином навіть звикла. Усе би так і тривало, якби, подорожуючи, я не побачила раніше незнайому штуку – ловця снів. Мабуть, здалося, що це останній шанс повернути спокійні ночі. І я придбала його. Повісивши над ліжком, лягла спати і…

Прокинулася від дивних звуків. Спочатку подумала, що це сон: у нитки ловця снів заплуталася блискуча істотка, що віддалено нагадувала чоловічка.

– Ура, вийшло! До мене повернулися нормальні сни! – весело прокричала я.

– Та які в тебе можуть бути сни, якщо я тут? Негайно випусти! –закричала істота.

– Стій… То це не сон? – очі вирячилися від здивування, а страх скував тіло.

– Звісно, не сон! Я ж тут! – гримнула істота.

– Хто ж ти?

– Твій шайник. Мареном звати.

– Хто??

– Шайник. Це істота, яка створює тобі сни.

– То це через тебе мені кошмари сняться? Ти мені такі сни придумуєш? – обурилася я.

– Як кошмари, так одразу я поганий, а як пригоди мрії – так про це ніхто й не згадає добрим словом. Після цього взагалі нічого робити не хочеться. А кошмарів я тобі не пускав, вони самі приходили, поки мене не було.

– Стій! Тебе не було? Чому?

– Я кожну ніч старався! Усіх зусиль докладав, але ніхто не помічав цього. Звісно, бачив, що ти рада була, але завдячувала уяві. Після такого особливо не хочеться щось робити. Сил нема, мотивації нема, от я й почав менше снами перейматися, а згодом взагалі взяв відпустку. А сьогодні вирішив, що неправильно тебе снів позбавляти. Ось і прийшов на свою голову, а тепер у пастці сиджу.

– Тобто це через мене? Я ж не знала, що ти існуєш… Але сни, які ти придумував, справді були неймовірними! Дякую тобі за це! Повернися до мене, будь ласка! – ніжно попросила.

– Що ж, мабуть, я погарячкував. Та й твої слова мені дуже приємні, дякую!

Ми погомоніли ще трохи, шайник розповів про “світ снів”, про те, як усе відбувається. А вночі повернулися мої пригоди та захоплюючі історії. Натомість шайнику я завжди залишала щось смачненьке.

Тож знайте: над вашими снами дуже стараються. І не забувайте подякувати за це!