Привіт! Це тобі. Пишу листа. Сьогодні надзвичайно гарний вечір. Сподіваюся, ти дивишся на ті ж зорі, що і я. Он, бачиш, Велика Ведмедиця.

Скоро вже літо. А пам’ятаєш позаторішнє? Ми були лише на два роки молодшими, але здається, що за цей час встигли так подорослішати. Як на мене, то в наші дні життя минає занадто стрімко. Хоча, можливо, так було завжди, а нам тільки-но довелося це відчути. Проте якби ти був поруч, я б і надалі могла почуватися маленькою. Але з твоїм від’їздом мені довелося подорослішати трохи раніше. Не варто перейматися, усе в порядку. Зрештою, цього не уникнути. 

Я тільки попрошу тебе про одне: не зникай назовсім. Учися в Британії, працюй у Штатах, живи хоч на краю світу. Але не забувай про мене. Пиши, телефонуй. Сподіваюся, коли-небудь ще побачимося.

Пообіцяй, що в серпні споглядатимемо зорепад. Ось щойно зірка впала, загадуй бажання.

Поділитися з друзями