Початок нового літа. Ми з подругою вирішили відвідати її бабусю. Після ранкової поїздки в потязі бабусин борщ із пампушками смакував так, що аж за вухами лящало. Доївши смачний обід, вирішили прогулятися до невеликого озера.

Коли зайшла розмова про школи, Настя почала розповідати про ліцей. Миттєво в голові ніби загорілася лампочка. З’явилися думка, що мені треба в цю в незвичайну школу. Упродовж декількох днів сумніви не давали спокою. Але все-таки вирішила: переходжу! Зателефонувавши до секретаря, ми зрозуміли, що встигаємо подати заяву – і нам призначили час співбесіди. Я дуже хвилювалися, але пройшла її успішно. Як тільки моя нога переступила ліцейний поріг, подруга відразу зателефонувала.

Дізнавшись, що ми тепер обидві ліцеїстки, вона примчала на всіх парах. Ми з Настею святкували, насолоджуючись зеленою Полтавою й довгоочікуваними літніми канікулами.

Поділитися з друзями