Кожен з нас чекає свята. Чекаємо день народження, Нового року, Різдва. Саме в різдвяну ніч відбуваються дива, народився Христос. Діва Марія, перебуваючи з Йосипом у печері, поміж овець, народила свого Первістка – Сина Людського. Пастухи побачили, як небо засвітилося, наповнилося яскравим білосніжним сяйвом. Христос народився! Це було велике свято. Із того року людство завжди чекає його. Віряни ходять до церкви на всю ніч, благають у Господа добра та щастя своїм рідним та всім людям на землі.
Хочу розповісти історію, яку повідала мені бабуся. Моя мама була ще дуже маленькою. Вона народилась у Львові, на той час з батьками мешкала там. Львів – це чарівне місто. Дуже загадкове та й не передбачливе. Місто, в якому дуже багато церков, соборів, костьолів, інших історичних місць. Львів’яни – дуже віруючі люди, шанують історію та рідну мову.
Я також дуже люблю приїздити туди до своїх рідних. Ми завжди гуляємо містом. Високий замок – мій улюблений куточок. На його вершині відчувається якась магія. Я бачу Львів як на долоні й силу града Левів.
Моїй мамі було приблизно рочків шість, коли вона запам’ятала свято Різдва. Її хрещений жив у Львівській області. Вона із батьками поїхала із вечерею до нього.
Хата була затишна, стіни сяяли відблисками зірок. Коли гості зайшли в хату, стіл був вже накритий, там стояли кутя, узвар, голубці та все інше. На стінах висіли ікони в рушниках, які вишила дружина хрещеного. Мама була дуже маленька, тому їй, мабуть, уже хотілося спати. Дитину поклали в сусідній кімнаті на печі, де було дуже тепло й приємно.
Після півночі прийшли до хати місцеві колядники. Хрещений сказав, що це вертеп. Спочатку вони колядували, там були різні переодягнені герої, а потім зайшли дівчатка років восьми в білому одязі з крильцями. Ці ангели співали такими гарними голосами, що матуся прокинулася. Вона слухала їх у повному захваті. Ангели співали разом із цими дівчатками. Бабуся й мама дуже часто згадують цю давню історію.
Декілька років тому ми мали нагоду потрапити у Відні до собору Святого Стефана, де співали «Ave Maria». Мене зачарував цей чарівний голос, ця атмосфера. Мама плакала. Напевне, згадувала дитинство. А я думав про те, що вона дуже щаслива людина, якщо все це бачила й відчувала змалку.

Поділитися з друзями