Тарас Григорович Шевченко – символ українського народу. Його вірші супроводжують нас з раннього дитинства. Перші поезії Кобзаря нам читають ще вихователі в дитячому садку. У школі на уроках літератури вивчаємо його життєвий і творчий шлях, читаємо історичні та ліричні поезії, пізнаємо глибину й почуття щирого українця.

Також Тараса Шевченка називають Кобзарем саме через першу невеличку, але таку важливу збірку. Читаючи його твори, я все більше переконувався, що це незвичайна  людина. Любов до рідної землі є сенсом життя великого сина України. І саме за це його вважають духовним батьком українського народу, його душею. А ще Тарас завжди був «душею компанії», любив сміятися й умів розвеселити навіть незнайомих людей.

Мене Шевченко надихає рухатися вперед, не зупинятися в досягненні мети. Завдяки цьому поету і я написав свої перші твори. Його вірші зачаровують глибиною, красою слова й думки, чуйністю до природи, а головне – любов’ю до батьківщини та українського народу. Поет щоразу нагадує кожному з нас, що українці – вільний і могутній народ.

Маючи такого Генія, і ми мусимо тягтися до нього. Словом, справою, життям!

Поділитися з друзями