Яка ж це насолода – давати хропака зранку, особливо якщо потрібно збиратися до школи. Але батьки будять мене так, що аж дим іде. І я ледве тягну ноги до ванної кімнати, щоб підкласти сім’ї свиню й зайняти її на пів години. За це мені прилітає на горіхи – і я з висолопленим язиком збираюсь до школи. Чухаючи потилицю, істерично згадую сьогоднішній розклад. Але не встигаю, бо в клас заходить учитель, щоб уставити нам клепку.

Ми, як завжди, устигаємо вискочити на сухе й копилимо губу, бо й на цей раз пронесло. Так оптимістично проходить день, аж поки не треба робити уроки.

І тут я витрачаю весь порох, бо завтра це все почнеться знову…

Поділитися з друзями