Прохолодною, але ще теплою осінню я вирушила в подорож рідною Україною. Перше місце, яке відвідала, був вінтажний старий Львів.

Чарівні містичні пам’ятки здивували й навіть трохи налякали. Майстерні й моторошні скульптури Личаківського кладовища загадково вписувалися в сіру погоду з легким дощем. Сірі та сумні монастирі засліплювали мерехтливою позолотою, коли заходила всередину. Чутливі ікони зі святими. Сяйливі німби на їхніх головах.

Заплутані вулиці з пишною архітектурою. Запах кави в повітрі та легкий вітерець. Творчі сувеніри, зроблені власноруч, зупиняють погляд під час прогулянки. Іноді з’являються котики, які блискучими чорними очима телепатично надсилають тобі «привіт».

“Ресторан Бачевських” із запашними незвичайними стравами та голосним роялем для атмосфери затишку. Львівський національний академічний оперний театр, який штовхають з боків дві білі напружені статуї.

Граючи на струнах арфи, Львів заворожує тебе з першого погляду та залишає відбиток у спогадах назавжди.

 

Поділитися з друзями