О ти, морквино!
Жовта, красна, така прекрасна!
Так непогасно у салатах,
блищиш у всій своїй красі.
Хоч затісно тобі в темниці,
в якій сидиш ти із весни.
І все одно: як ясний промінь
боки твої прогріє,
То враз звільнишся ти з темниці,
О помаранчева дівице…

Поділитися з друзями