Із приходом кохання існування набуває нового сенсу, людина змінюється: усе здається інакшим, неземним. Іноді здається, що без цього почуття життя втрачає сенс…

І чом твій усміх – для мене скрута,
 Серце бентежить, як буря люта

За вікном розвидняється… Уже скоро п’ята ранку, а я навіть не лягав спати. Від одної думки про тебе тіло вкривається мурашками, кидає то в жар, то в холод. Уламки спогадів зігрівають серце й оживляють душу. Знову чекаю ті миті нашої зустрічі, щоб тебе обійняти й не відпускати більше ніколи. Коли побачу тебе,

Чогось мов щастя й волі серце прагне
І в груді щось метушиться…

Якщо підняти голову до неба, то можна розгледіти твої очі та усмішку ласкаву на зірковому полотні. Скільки б тебе не було поруч, цього завжди мало. Хвилини на самоті перетворюються на години, а години – на вічність.

Без тебе жить – безглуздий жарт,
І світ весь – порожнеча.

Хочеться, щоб зупинився час і кохання панувало вічно…

Поділитися з друзями