Мої дідусь та бабуся живуть на вулиці Сковороди. Кожен раз, коли йду до них, минаю  будинок 7, на якому – меморіальна табличка із зображенням Михайла Остроградського, тут він жив та помер.

Усе дитинство я сприймала цю пам’ятку як деталь цього будинку. А нещодавно, коли виповнилося 220 років з дня народження М.В. Остроградського, учитель математики  запропонувала написати есе про нього. Саме це стало поштовхом до того, що я прочитала біографію та зрозуміла, яка видатна людина жила на моїй вулиці.

Михайла Остроградського називають «Гуллівером від математики». Таке шанобливе прізвисько дали йому не тільки за високий зріст, повноту й гучний голос, а й тому, що цікавився основними питаннями механіки, теорією чисел, балістикою, алгеброю, небесною механікою, математичним аналізом, математичною фізикою. Погодьтеся, тільки справжньому Гулліверу це під силу! У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку найвидатніших математиків світу.

Цікавим є той факт, що одним із перших учителів Остроградського був Іван Петрович Котляревський, який виділив здібного та допитливого хлопчика, який полюбляв все вимірювати, ставив багато запитань. Проте є свідчення, що вчитися Михайло не любив, просто було не цікаво. Тому прагнув стати військовим. Усі дані мав: міцне здоров’я, гарну фізичну підготовку, твердий характер, гучний голос, швидко приймав рішення. Але за рекомендацією свого дядька, який сім років командував Олександрійським полком та знав реальну картину військового життя, вступив до Харківського університету. Ось саме з цього моменту точні науки ніколи не зникали із життя Михайла. 

Упродовж усього життя Остроградський мав багато захоплень: то був атеїстом, то спіритизмом займався. Але залишалася несхитною любов до свого краю, до рідної мови. Навіть на лекціях міг ввернути якесь українське прислів’я, а якщо захоплювався, то міг цілу лекцію викладати забороненою українською мовою.

Михайло Васильович був знайомий із Тарасом Шевченком. Остроградський високо цінував творчість Кобзаря, знав багато його творів напам’ять.

Цікавим є те, що коли влітку академік Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук повертався в Україну на відпочинок, то у маєтку влаштовував бенкети для місцевих селян.

Остроградський любив бувати на людях, був дотепним та цікавим співрозмовником, любив їздити в гості та приймати в себе друзів.

Загальновідомо, що М.В .Остроградський прославився як дивовижний педагог! На лекціях студенти ловили кожне його слово, на перервах – грайливо копіювали манери. Коли професор викладав у Головному артилерійському училищі, очевидці переказували, що майбутні офіцери потайки від педагога брали його пальто й надягали… удвох, вставляючи по дві руки в кожен рукав, застібали макінтош та перевальцем ходили, заклавши по дві руки в кожну кишеню. То була справжня, щира любов та захоплення… Кілька поколінь армійських та флотських офіцерів, артилеристів, інженерів шляхів сполучень, педагогів завдячували професору Остроградському ґрунтовними знаннями. Бути учнем Остроградського, слухати його лекції вважалося за велику честь. До своїх студентів на лекціях він звертався так: «Ну, Декарти, ну, Піфагори, ну, Лейбніци, ну… мої козаки!

Крім вдалого наукового життя, Остроградський мав кохану дружину й трьох дітей: сина та двох дочок.

20 грудня 1861 р. (1 січня 1862 р.) від паралічу легенів у будинку свого товариша Петра Павловича Старицького, на вулиці Сковороди, 7, у Полтаві, помер Михайло Остроградський. Із Полтави труну на звичайних сільських санях повернули на малу батьківщину – у Пашенну, де поховали у фамільному дворянському склепі. Бо пам’ятали його усний заповіт… 

Коли Остроградський, уже нагороджений орденами Святої Анни І ступеня і Святого Володимира ІІ ступеня, був у родинному маєтку та милувався краєвидом сусіднього містечка Говтви, уголос промовив: «Помру в себе, бо в москалів не хочу помирати… Поховайте мене там (у Говтві), щоб було видно і Пашенну, і Довге, і Глибоке».

Я дуже тішуся, що така видатна людина є моїм земляком. Дуже прикро, що більшість з нас не знає, ким був і що зробив для держави, для всього людства цей Гуллівер у всіх значеннях цього слова.

Поділитися з друзями