Здавалося, грайливий вранішній вітерець збирає довгоочікувану негоду. То суне величезна хмара прохолодного благословення на землю. Повне єднання зі своїм світом, де створюються нові виміри та лунає заспокійлива фортепіанна музика в навушниках. 

Потік думок стає туманом, що затуляє тебе від небажаного. Ти зосереджений лише на тому, що близьке, важливе. Твої мрії та очікування переплітаються в цьому танку спокою. Ти думаєш про сьогодні й завтрашній день, мрієш об’їхати весь світ, починаєш малювати свій довгий маршрут у голові найяскравішими пензлями. Ти наодинці з собою. Іноді й справді слід виділяти час на усвідомлення всього рідного, особистого.

Поділитися з друзями