Не бійся!
Дивися: сьогодні зірки яскравіші, ніж вчора.
Залиш усі справи – йдемо скоріше у гай.
Над нами північ, і вона безмовна,
Проте вона завжди рятує нас.
Уривками хмари пливуть над містами,
Так легко прощаються з нами.
Аж раптом обірветься слово,
І ми закохаємось знову
Сильніше, гучніше, чистіше?
Мій друже, ти чуєш там гуркіт, громи?
Вже скоро ми будемо вдома.
Не бійся! Боятися темряви дуже безглуздо.
Нас північ гукає у сутінках глузду.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.