Життя, як скло, розбилось в бліндажах піхоти.

Від  іскор залпів розлетілось по траві.

Холодний дим накрив дороги й повороти,

Моя стежина загубилась у ріллі.

 

Про що шкодую, що у снах наснилось –

Вже неважливо. Збігло, пропливло.

Навік я тут, стежки щоб не губились

І віра в Бога, в Неньку і в Добро.

Поділитися з друзями