Я їду до моря. В автомобілі тепло й затишно. А за вікном — прохолодно й темно-темно. Раптом помічаю, як небо ніби трішки посвітлішало. Аж не віриться. Може, здалося? Придивляюся — ні, помилки немає: небо дійсно світліє. Поступово воно стає все яснішим і яснішим. І вже за вікном зовсім світло.

Ось небо наче хтось розмальовує жовтими й червоними барвами. Мазків усе більше. І ось половина небосхилу вже розмальована в червоне. З-за овиду витикаються перші промінці сонця. Величезний сонячний диск викочується над землею. Поступово увесь з’являється на небосхилі — величезний і величний. Ми в’їжджаємо у світанок.

Починається новий день!

Поділитися з друзями