Одного дня, їдучи з батьками на машині, ми помітили на дорозі маленьку сойку. Вона була така нещасна й беззахисна. Тож ми вирішили забрати її з собою додому. Виявилося, що в пташки було перебите крило.

Сойка оселилася в нашому гостьовому будиночку. Я пригощала її різними смаколиками, а в подяку слухала бадьорі пташині співи. Вона була такою гарною. Пишний чорний чубчик, неймовірний орнамент на лобі, маленькі блакитні крильця та довгий хвіст. Усе це надзвичайно ошатно та привабливо. Виросла вона досить великою. Я могла годинами любуватися сойкою.

Незабаром вона одужала. І, як би не хотілося, пташка повинна була летіти на волю.

І ось знову їдемо ми в машині з батьками за місто. Відпускати нашу нову подругу в самостійне життя.

Поділитися з друзями