Ода ромашці
Жовте сонце, білі крила –
Ти така проста й красива,
Ніжні лагідні уста.
Твоя доля не проста.
На ромашку всяк надії покладає:
Чи кохає він мене, чи не кохає.
У вінку яскраво засіяє –
Може, все ж таки кохає…
Спокій ясний в голові тримай,
Чай ромашковий ти випивай,
Заспокоїть від усіх недуг,
Та й при стресі він найкращий друг.
Коментарі до публікації: "Ода ромашці