Ода ромашці
Як те жовте сонце,
Свої крила білі розпустила,
Лагідна, красива,
Ромашко моя мила.
Полів українських цариця,
Запашна і пряна.
Від суму й хвороб лікує
Горнятко чаю з печивом та медом.
Усі відповіді знає:
Кохає – не кохає.
Ромашко моя чарівна,
Ти в серці назавжди.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.