Осінь.. Таке гарне слово… Літні спогади ще кружляють у повітрі, а заспані діти йдуть до школи. Листя багряніє, а перехожі одяглися в куртки й пальта – холодно на вулиці стало.

Знаєте, що осінь – творець? Найкраще побачити це можна з вікна затишної кав’ярні, ховаючись від буденності разом із двома кращими друзями пані осені – какао та ковдрою. Сидіти, слухати музику… А ще краще – мелодію краплинок, що стукають по асфальту… І думати про хороше.

А якщо вам буде потрібне натхнення, можете шукати його в ранкових пейзажах світанку, рожево-лавандових кольорах заходу й на деревах із жовтогарячим, червоним  вологим листям, десь поруч із жолудями й каштанами.

Та насправді ніжні барви осені можна відчути скрізь: в останньому співі пташок, що скоро відлетять далеко-далеко, у їжаках, які мешкають у дворі багатоповерхівки, у дітях, які грають у квача на майданчику, у їхніх заклопотаних батьках; у склянках кави з молоком, в яку обов’язково потрібно додати ваніль, у великому м’якому светрі, у сумній музиці, прогулянках із друзями, в обіймах коханої людини..

 Для когось осінь — це початок нового життя, а для іншого – лише один з епізодів. Та якщо зупинитися хоча б на хвилинку, можна побачити, як осінь малює свої акварелі. Тільки для тебе. І не лише для тебе…

Поділитися з друзями