Жила колись художниця на ім’я Осінь. Ніхто вже й не пам’ятає, коли вона народилася, проте сталося це ще, напевно, коли світ створили. І ось уже мільярди років, один раз на рік протягом трьох місяців Осінь малює. Малює без відпочинку, але все одно створює справжні витвори мистецтва.
Поступово зображує спочатку жовтіння трави, листя на деревах та кущах, потім їх опадання з гілок. Малює дощі, ключі птахів, які летять у вирій, вітер, який пробирає до кісток. Малює сірі хмари, такі сумні та темні для нас, і такі рідні та близькі для неї.
І кожен її малюнок неповторний. Не існує у світі іншої такої. І вона сама неповторна, адже їй вистачає уяви, аби ось уже тисячоліттями писати свої акварелі.

Поділитися з друзями