Перше кохання
– Бабуууню! — гукає Фрідер.
З-за рогу будинку видніється хлопчик та незрозумілий предмет. Трохи підійшовши, бабуся помічає велосипед, але не онуків. З гарним плетеним фіолетовим кошиком та прикріпленою рожевою пляшечкою.
Бабця в розпачі. Фрідер помітив, що насувається чорна хмара.
– Ану хутко розказуй: звідки велик узяв! Га? — бабуся ока не спускає з онука, який щодня знаходить собі пригоди.
Фрідер намагається хоч якось залагодити ситуацію:
– Ну, чого ти, не вкрав я його. Просто по сусідству з’явилася одна дівчинка. Вона мені подобається. А в неї якраз велосипед зламався. От я й вирішив так завоювати її серце. Допоможеш?
Бабуся вже аж трохи розчулилася, але наказала хлопцю сидіти в хаті. А сама пішла на розвідку: що це за дівчинка з’явилася. Парванне була дійсно вродливою, мала довге густе волосся, блакитні оченята та рум’янець, який освіжав обличчя. Бабусі сподобалася. Тож вирішено було допомогти Фрідерові в такій делікатній справі.
Наступного ранку дідусь з онуком уже поралися в сараї. За годину велик стояв відремонтований. Та бабуся настояла на тому, що просто так віддавати його якось не по-чоловічи. Тож тепер настала черга бабусі допомогти: пішла вона нарізати рожевих півоній зі своєї клумби.
– Від такого букетика серце Парванне точно розтане! — твердила старенька.
І намарафечений Фрідер почимчикував до свого першого коханнячка.
Тепер вони почали зустрічатися частіше, а бабуся та дідусь тільки й могли спостерігати, яке ніжне почуття – це щире дитяче кохання.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.