Чи є собаки, які полюбляють купатися? Мій Чеба точно не з таких. Одного разу він сам себе покарав. Розповім вам, як це сталося.

У неділю зранку пес стійко витримав процедуру купання й сушіння феном (для мене, повірте, це теж стрес, неабиякий стрес). Після цього ми спокійно відпочивали: Чеба дрімав, я теж, бо на вулиці йшов дощ й було холодно.

Раптом пролунав дзвінок — ми з песиком здригнулися. Мама відчинила двері й запросила гостей до будинку. Що в цей момент спало на думку Чебі, не знаю. Але він вискочив на вулицю.

Хвіртка була не зачиненою, і малий бешкетник опинився за ворітьми. Я, не роздумуючи, побіг за ним. Зазвичай Чеба слухняний, виконує мої команди, але не цього разу...

У кінці вулиці він побачив чужого собаку й, мабуть, побіг знайомитися. Пес злякався й почав тікати. Чеба дременув за ним, я за Чебою. Ми мчали вулицею по калюжах і багнюці, здіймаючи фонтан бризок.

Та довго цей марафон тривати не міг, бо я був у хатніх капцях. Тож, перечепившись через камінь, з розгону гепнувся в калюжу. Така собі приємність, скажу вам…

Ледве звівшись на коліна й протерши очі, я стрівся поглядом з переляканим Чебою, що стояв поруч. Ми дивилися один на одного через калюжу. Обоє замурзані, мокрі й нещасні… А крім того, добре розуміли: процедуру купання доведеться повторити обом...

Поділитися з друзями