Просто неба
Мене розбудили настирливі промені сонця, які пронизували віконце намету. Пташиний гомін лунав з усіх кутків лісу. До цієї ранкової пісні приєдналися річкові мешканці: кумкають жаби, скидається риба, гукає в очереті бугай.
Я тихенько вибираюся з намету – і переді мною постає краса ранкової річки. По воді стелиться туман. Сонячне світло розмальовує в різні відтінки зеленого кущі й дерева понад річкою. І над усім цим – аромат трав і квітів, які змочила роса, а легенький вітерець приніс і подарував нам.
Мене вже чекає найсмачніший сніданок просто неба. На вогнищі готується яєшня з почеревиною й цибулькою, уже парує кухоль солодкого чаю. Так тато зустрічає свою супутницю у велопоходах.
Я всім бажаю хоча б раз зустріти ранок просто неба й відчути цю атмосферу пробудження природи.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.