Автор: Сергій Якін

Усю ніч дзюркотіла вода за вікном, а під ранок стихло. Виходячи на вулицю, я відчув м’який запах свіжого дощу. Усе довкола вистелене килимами помаранчевого листя, розріджений туман хапає перші промені сонця, яке виглядає з-за обрію. Від слабкого вітру  шелестить та осипається клен. Калюжі ховають у собі зображення оранжевого світу…

 Минає ще одна мить – тишу порушує ворон. Шумить столітній дуб. Мокрий асфальт віддзеркалює чисте небо, яке контрастує з жовтим. Ніжний вітерець пронизує шибку вікна, запускаючи запах зів’ялого листя в кімнату. Далеко чути лелече прощання. 

Під ковдрою здається іншим світ. Моя кімната тоне в перших променях сонця. І знову глуха тиша, затишок.

Поділитися з друзями