Самотність
Заплющ очі. Темрява. Крижані обійми морозяного повітря перетворюються на солоні сльози спогадів. Чорні крила воронів розпорошують плітки й таємниці. Але навіщо? Ця темна смуга зради й розбою перетворилася на мiцний міст між гіркою правдою та солодкою брехнею.
Ангел чи демон? Чорне чи біле? Набридло жити в неволі, прикутою кайданами власних думок. Чуєш? Тиша огортає своєю легкою, мов сніжинки, вуаллю все навкруги. Говорять лише стіни. А шепіт більше нагадує прохання про допомогу.
Вікна-охоронці всіма силами намагаються не впускати шумні кроки непохитних вулиць. Світло від палаючої свічки зігріває своїм холодним промінням.
Саме тут живе самотність. Потрапити в це королівство може кожен, та чи потрібно це тобі? Обережно! Бо такі відчуття викликають залежність.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.