Чаруючі небесні звуки вальсу
Летять мінором почуттів мінливих,
То трепетна Шопенова октава
На клавішах рояля чорно- білих.

Шалено у пасажах вальс кружляє,
Через віки полонить наші душі.
Він ароматом щирого кохання
Завмер так ніжно нотами у тиші…

Рояль співає геніально і жальливо,
Шопена руки крилами літають,
Мазурки, вальси, скерцо та ноктюрни
Цілющі звуки музики квітчають.

Піано й піанісимо – все обірвалось …
На хвилях форте загасає сонце,
А музика Шопена – чистий звук кришталя,
Бо де твій скарб, там буде й серце!

Далекою була повернення дорога,
Великий син він польської землі,
І б’ється серце в унісон з народом,
Вмуроване у стіни на “Святім Хресті”.

Поділитися з друзями