Найпопулярніша тема для розмов й обговорень зараз, безперечно, – спалах невідомого вірусу – COVID-19. Деякі люди бояться, дехто не розуміє, навіщо взагалі карантин, а хтось і зовсім у це не вірить. 

Особисто я можу порівняти цю ситуацію з відомою всім Пізанською вежею. Дуже іронічно, що вона знаходиться саме в Італії, де, на жаль, найбільше хворих, але це не головна схожість. Уявіть, що наша планета – це саме та вежа, а коронавірус – той архітектор, який неправильно розрахував будівництво. Саме так цей вірус «похитнув» здоров’я населення всього світу. Ніхто не очікував, що нас чекає в 2020 році. 

Спочатку це просто незнайомий вірус, що з’явився в Китаї, ніхто не звернув особливої уваги, бо це далеко від нас, ми точно не захворіємо. Потім – епідемія, що швидко поширюється сусідніми країнами, далі – пандемія. Ситуація швидко виходить з-під контролю й за кордони Китаю. Ще місяць тому ми й подумати не могли, що зараз, у квітучу й теплу весну, будемо сидіти вдома й навіть не з власної волі. Наш ворог невидимий, але сильний й складно виліковний. Карантин – наш порятунок чи необов’язковий захід?

Якщо вірус – це той архітектор, а все населення світу – Пізанська вежа, то карантин – це те «диво», яке ще утримує нас від повного падіння. На жаль, далеко не всі розуміють, що вірус не омине ні королеву, ні дитину, ні найбагатшу людину світу, ні звичайного робітника. Для коронавірусу не існує статусів чи націй, він вражає всіх. Відміна Євробачення, Олімпійських ігор, Ліги чемпіонів та Ліги Європи, безліч кінопрем’єр та тижнів моди, десятки зйомок різних проектів – і це неповний список того, на що вже встигла вплинути невідома хвороба. Але як Пізанська вежа стала однією з найпопулярніших споруд у наш час, незважаючи на свій «дефект», так і коронавірус не може зникнути без добрих змін.

Можливо, COVID-19 є знаком для усіх людей, що треба щось негайно змінювати, поки не стало пізно. Бо саме через цю пандемію ріки Венеції очистилися, туди повернулися риби, а в море – навіть дельфіни! Зменшилися викиди в повітря, природа хоч трохи відпочила від людей. Ми не чули її прохань – і за це зараз покарані. Сподіваюся, цей урок ми запам‘ятаємо надовго.

Задумуючись над ситуацією, згадую дуже схожі сюжети фільмів, на жаль, не комедій, а катастроф. Та щодня чекаю, коли ж таки наступить омріяний «хепі енд».

Поділитися з друзями